Га́ннівка, Анновка село в Добропільському районі Донецької області.
Центр Ганнівської сільської ради розташований на обох берегах річки Бик, за 4 км на північний схід від районного центру і залізничної станції Добропілля.

Сільській раді підпорядковані три населених пункти: с. Ганнівка, с. Кутузовка, с. Рубіжне.
Село Ганнівка виникло в першій половині XIX в., названо на честь місцевої поміщиці Ганни Єніної. Правоберіжжя річки Бик належало двом поміщикам – Карпову і Сищову. Землі на лівому березі - панові Єніну. До Жовтневої революції поселення називалися відповідно поміщицьким володінням: Карпове, Сищове, Єнівка (пізніше – Катеринівка, Ганнівка). Поселення входили до складу Криворізької волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії.



У 1870-х роках XIX ст. в селі були відкриті поклади кам'яного вугілля, а в 80-х рр. почалася його розробка для потреб сім'ї Єніна. Однак, вже до початку 1913 року, під землею, що у власності Єніна, був виявлений пласт кам'яного вугілля, що розроблявся на Новоекономічному руднику, і мав промислове значення.

Дрібні шахти Єніна розкривали інші пласти основної свити Гришинського вугленосного району. Одна з шахт Єніна, глибиною 51 метр, працювала в районі Катеринівки, нині – в межах села Ганнівка; розроблявся пласт вугілля потужністю 0,7 м. На правому березі річки Бик був розкритий пласт вугілля землевласником Нєжинцевим. Сумарна площа землі, де проводилися розробки вугілля, станом на 1915 рік, перевищувала 720 десятин.


У 1905 р. у селі на зібрані громадою кошти Ганна Єніна відкрила школу з одним класом, яка в 1907 році мала вже 3 класи.

Після революції до Ганнівки була приєднана низка навколишніх сіл, у результаті чого село набуло сучасні обриси. Перші колгоспи в селі були відкриті в 1930 р.

Ганнівці шанують своїх славних земляків. У Громадянську війну на захист молодої республіки пішли в партизани Ф.С. Цикаленко, С.Ф. Півнів. Командирами загонів були Н.І. Булавін, І.М. Тремба.

Під час Другої Світової війни у січні 1942 року, під час Барвінково-Лозовської операції, в селі знаходився штаб генерала А. А. Гречко.

У 1950 році 2 колгоспи села об'єдналися в один - під назвою «Заповіт Ілліча». У 1966 році за високі виробничі показники Верховна Рада УРСР нагородила голову колгоспу «Заповіт Ілліча» В.Л. Панченка орденом Леніна, агронома М.І. Томка - орденом Трудового Червоного Прапора, комбайнера В.І. Пастернака - орденом "Знак Пошани", тракториста П.Д. Дрозда - медаллю "За трудову відзнаку", доярку Є.Н. Калгу та пташницю П.М. Костельну - медаллю "За трудову доблесть".
Школу було відкрито в 1905 р. В довоєнні роки вона стала семирічною. В

1959 році збудовано двоповерхове приміщення школи. В 1977 році здійснена прибудова до школи: центральний вхід, спортзал, майстерні.Через десять років школу реорганізовано на середню.

Поруч зі школою споруджено вчительський будинок, діють Будинок культури, фельдшерський пункт, бібліотека, пошта, філія банку, кілька магазинів, кафе «Зустріч».
Рядом з кафе працює сауна. Попаритись дзвонiть по телефону +050-801-12-80 Сауна «Зустріч».
Подборка Добропольская рада